Вітаємо заступника директора Центру Катерину Сергіївну Машіко з днем народження! Бажаємо енергійності, стійкості духу, наснаги, реалізації планів та нових ідей. Нехай успіх завжди буде на Вашому боці, а будь-яка справа має позитивний результат!
Відбулася робоча зустріч першого етапу проекту молодих учених НАН України “Партнерські та фінансові інструменти забезпечення стійкості територіальних громад”.
Вітаємо молодих досліниць Вікторію Стойку, Kateryna Mashiko та Julia Tranovych із новим проектом. Дякуємо Президії Національна академія наук України за проведення конкурсу та можливість реалізувати ідеї актуальні для розвитку громад.
Очікуваний результат проекту: розробка диверсифікованих рекомендацій для посилення стійкості новостворених територіальних громад за рахунок розвитку партнерських та фінансових компонентів цієї стійкості.
Впродовж звітного періоду Центром подано 18 одиниць аналітичних матеріалів до органів влади, місцевого самоврядування, громадських організацій:
- До Обласного управління лісового та мисливського господарства у Закарпатській області представлено науково-аналітична записка «Оцінка природно-ресурсного потенціалу Закарпатської області та проблеми його ефективного використання» ( 2018 р.).
- До Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА надано результати та прикладні висновки НДР «Оцінка еколого-економічного потенціалу Закарпатської області та шляхи його ефективного використання» (2018 р.)
- До Воловецької районної ради надано результати та прикладні висновки НДР «Оцінка еколого-економічного потенціалу Закарпатської області та шляхи його ефективного використання» (2018 р.)
- Для Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА підготовлено «Пропозиції до проекту Стратегії розвитку гірських територій Закарпатської області на 2019-2023 рр.» (2018 р.).
- До Управління національностей та релігії Закарпатської обласної державної адміністрації) надана аналітична записка підготовлена на основі матеріалів наукового дослідження «Сталий розвиток поліетнічного регіону» (2018 р)
- Транскордонне регіональне відділення громадської організації «Карпатський фонд» надані матеріали щодо перспектив врахування чинників поліетнічності при підготовці проектів (2018 р.).
- Для Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА підготовано
- «Концепцію стійкого розвитку сільських територій Закарпатської області на 2020-2027 рр.», (2019 р.).
- До Воловецької районної ради надано науково аналітичну записку за результатами НДР «Стратегія формування самодостатніх територіальних громад гірських територій» (2019 р.)
- До Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА подано аналітичну записку «Функціонування регіонального трикутника знань та стратегічні напрями активізації співпраці між його елементами у Закарпатській області» (2019 р.).
- До дирекції КП «Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «ЗАКАРПАТТЯ» надано матеріали за результатами виконання НДР «Підвищення результативності функціонування трикутника знань в регіоні» (2019 р.)
- Для Виконавчого комітету Ужгородської міської ради підготовлено оцінку участі ключових суб’єктів трикутника знань Закарпатської області та перешкод їх взаємодії» (2019 р.)
- До Департаменту економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА подано аналітичну записку за результатами НДР «Діагностика виробничо-ресурсного та соціального потенціалу розвитку малих сіл Закарпатської області в умовах децентралізації управління» (2019 р.)
- На запит ГО «Культурне товариство циган Закарпаття “РОМ СОМ”» подано аналіз факторів впливу на складові якості життя і обґрунтування заходів державної соціальної та економічної політики для підвищення благополуччя населення. (2019 р.)
- До Закарпатської обласної ради подано аналітичну записку «Грошові перекази трудових мігрантів у прикордонному Закарпатському регіоні як чинник формування рівня життя» (2019 р.)
- До Закарпатської обласної державної адміністрації подано комплексні матеріали за результатами НДР «Якість життя населення регіону в етнодемографічному вимірі» (2019 р.).
- Згідно договору із Департаментом економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА надано рекомендації щодо перспектив розвитку індустріальних парків на території Закарпатської області (2019 р.)
- Згідно договору із Департаментом економічного розвитку та торгівлі Закарпатської ОДА обгрунтовано стратегічні напрямки розвитку Закарпатської області» (2019 р.)
- При підготовці Стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2027 року для Закарпатської обласної державної адміністрації розроблені сценарії розвитку області (2019 р.).
Щиро вітаємо нашу колегу Людмилу Іванівну Сахарнацьку з ювілеєм! Бажаємо міцного здоров’я, творчої наснаги та професійного зростання !!!
У 2020 році Центром досліджувалися чотири державні наукові теми: одна фундаментальна, в рамках цільової наукової програми ВЕ НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року» та три за відомчою тематикою прикладних досліджень НАН України, в т.ч. одна в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Становлення нової якості життя».
Протягом року науковцями Центру підготовлено та опубліковано 43 наукових праці, зокрема: 1 колективна монографія, 18 статей у фахових наукових журналах, з них 1 – за кордоном і 17 у наукових фахових журналах, що входять до міжнародних баз даних, 2 науково-публіцистичні статті, а також 2 розділи у колективних монографіях у співавторстві з працівниками ВНЗ України та 20 тез доповідей на наукових конференціях.
Також науковці Центру прийняли участь у роботі 29 науково-практичних конференцій, семінарів, форумів та круглих столів.
Шановний Михайле Михайловичу!
Колектив Центру щиро вітає Вас з днем народження! Бажаємо Вам міцного здоров’я та життєвої наснаги, професійних успіхів і творчих досягнень, сімейного щастя та добробуту!
Михайлюк Інна
Колапс туристичної сфери Закарпатської області у 2020 році
Закарпаття вважається надзвичайно перспективним регіоном України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку, адже туристична галузь – це потужний чинник розвитку області. Унікальний лікувально-рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку різних видів туризму, з кожним роком залучає у Закарпаття все більше туристів та відвідувачів. Основними напрямами розвитку туристичної індустрії в області є бальнеологічний, гірськолижний, сільський, пішохідний туризм. У краї є всі умови для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму.
Однак, з початку 2020 року епідеміологічна ситуація в області, країні та світі загалом спричинила майже колапс туристичної сфери. Обмежувальні заходи підкосили і локальний туризм настільки, що відновитися буде вкрай проблематично. Наразі експертні оцінки констатують, що 90% закладів, пов’язаних з туристичною сферою, припинили свою роботу. Припинили роботу всі санаторно-курортні заклади, турбази, готелі, екскурсійні турфірми. У світі туристичну галузь вважають такою, що найбільше постраждала від карантинних заходів.
Місцеві фахівці з туризмознавства фіксують лише нечисельний індивідуальний туризм. Однак індивідуальний туризм не здатний перекрити масштабний груповий туризм. Після невдалого безсніжного зимового туристичного сезону, були сподівання на весняний (у період цвітіння шафранів та сакур за експертними підрахунками область відвідує близько 50 тис. туристів), однак і цей період виявився провальним для туристичного бізнесу.
Також слід відмітити, що Закарпаття – гірський регіон, тому основним акцентом розвитку області був туризм, відповідно – значна частка населення була зайнята у туризмі чи дотичних до нього видах економічної діяльності. Власники сільських туристичних садиб також відмічають відсутність туристів та навіть бронювання проживання. Оскільки карантинні обмеження стосувалися і громадського транспорту (поїздів, електричок, автобусів), це безумовно сильно скоротило кількість подорожуючих. У цей період залишився попит лише на індивідуальні котеджі чи окремі будиночки на гірських територіях.
Оскільки туристична галузь тісно пов’язана з іншими сферами господарювання: готельно-ресторанний бізнес, транспорт (пасажирські перевезення), екскурсійний супровід, роздрібна торгівля, крафтове виробництво локальної продукції, тому слід відмітити і суттєве зниження попиту, а відповідно і доходів у цих сферах. Адже, як відмічають працівники цих сфер, майже 70% споживачів – це були туристи, оскільки саме вони є поціновувачами гастрономічного туризму в Закарпатті, адже місцеве населення не може створити такий попит на крафтові локальні товари, як це робили туристи. Тому наразі експерти відмічають кризу не лише суто туризму, але і багатьох супутніх галузей. Як виявилося, рахувати доходи від туризму лише по надходженнях у бюджет туристичного і готельного зборів не є абсолютно вірним, адже дана ситуація виявила, що значна частка прибутку від туристів надходить і в інші сфери господарювання.
Попри складну економічну ситуацію, що склалася, незначна частина туристичного бізнесу працювала: переорієнтовувалися на онлайн-роботу, локальні виробники місцевої продукції відкривали інтернет-магазини, деякі проводили ремонти та модернізацію, розробляли нові стратегії роботи. Також фахівці виявили зростання туристичної активності серед місцевого населення, яке почало цікавитися туристичними атракціями у своїй області, особливо популярними стали екскурсії до фермерських і тваринних господарств, сироварень, природних заповдників. Під час карантинних обмежень відбулося зростання популярності онлайн-екскурсій та віртуальних турів, місцеві туризмознавці популяризували Закарпаття у соціальних мережах, чим збільшили мотивацію місцевого населення пізнавати та вивчати свій край.
На сьогоднішній день внутрішній туризм на підйомі, це визнають і експерти, і туристичні оператори. Втім, фахівці визнають, що ця ситуація триватиме лише до кінця обмежень на закордонні мандрівки, оскільки український туризм здебільшого не витримує конкуренції з найпопулярнішими закордонними напрямками для подорожей. Небагато українських готелів можуть забезпечити такий рівень, як в популярних туристичних країнах, за помірні кошти. Водночас вітчизняні туристи відмічають, що ціни в українській туристичній галузі не відповідають їх очікуванням.
Проблемним питанням є визначення кількості туристів, оскільки чіткої статистики від українських готелів немає, а частина місць розміщення працюють неофіційно та не платять туристичного збору, за яким можна порахувати кількість туристів та кількість туроднів. Також слід відмітити, що сучасні туристи найчастіше організовують свою подорож самостійно, не звертаючись ні до турфірм, ні до офіційних готелів, тож точно підрахувати їх кількість досить складно і навряд чи можливо. Наразі, тенденція, яка набирає обертів – це самоорганізований внутрішній туризм. І насправді це тривожний сигнал для тих, хто працює у туристичних фірмах чи організовує туристичні поїздки.
У зв’язку із епідеміологічною ситуацією туристи переважно користуються власним автотранспортом. І це у свою чергу робить надважливим елементом туристичної сфери транспортно-дорожню інфраструктуру. На даний момент ремонтують переважно великі траси, всеукраїнські та обласні. А цікаві туристам об’єкти часто знаходяться у сільській місцевості, і доїхати до них буває дуже складно, тому перш за все потрібно вдосконалювати інфраструктуру локальних доріг.
Наразі 2020 рік завдав значних збитків туристичній індустрії. Можливо, це дасть поштовх розвитку туристичної інфраструктури. Тому, як під час будь-якої кризи, тут є не тільки ризики, але і відкриваються можливості для розвитку.
