Михайлюк Інна
Колапс туристичної сфери Закарпатської області у 2020 році
Закарпаття вважається надзвичайно перспективним регіоном України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку, адже туристична галузь – це потужний чинник розвитку області. Унікальний лікувально-рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку різних видів туризму, з кожним роком залучає у Закарпаття все більше туристів та відвідувачів. Основними напрямами розвитку туристичної індустрії в області є бальнеологічний, гірськолижний, сільський, пішохідний туризм. У краї є всі умови для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму.
Однак, з початку 2020 року епідеміологічна ситуація в області, країні та світі загалом спричинила майже колапс туристичної сфери. Обмежувальні заходи підкосили і локальний туризм настільки, що відновитися буде вкрай проблематично. Наразі експертні оцінки констатують, що 90% закладів, пов’язаних з туристичною сферою, припинили свою роботу. Припинили роботу всі санаторно-курортні заклади, турбази, готелі, екскурсійні турфірми. У світі туристичну галузь вважають такою, що найбільше постраждала від карантинних заходів.
Місцеві фахівці з туризмознавства фіксують лише нечисельний індивідуальний туризм. Однак індивідуальний туризм не здатний перекрити масштабний груповий туризм. Після невдалого безсніжного зимового туристичного сезону, були сподівання на весняний (у період цвітіння шафранів та сакур за експертними підрахунками область відвідує близько 50 тис. туристів), однак і цей період виявився провальним для туристичного бізнесу.
Також слід відмітити, що Закарпаття – гірський регіон, тому основним акцентом розвитку області був туризм, відповідно – значна частка населення була зайнята у туризмі чи дотичних до нього видах економічної діяльності. Власники сільських туристичних садиб також відмічають відсутність туристів та навіть бронювання проживання. Оскільки карантинні обмеження стосувалися і громадського транспорту (поїздів, електричок, автобусів), це безумовно сильно скоротило кількість подорожуючих. У цей період залишився попит лише на індивідуальні котеджі чи окремі будиночки на гірських територіях.
Оскільки туристична галузь тісно пов’язана з іншими сферами господарювання: готельно-ресторанний бізнес, транспорт (пасажирські перевезення), екскурсійний супровід, роздрібна торгівля, крафтове виробництво локальної продукції, тому слід відмітити і суттєве зниження попиту, а відповідно і доходів у цих сферах. Адже, як відмічають працівники цих сфер, майже 70% споживачів – це були туристи, оскільки саме вони є поціновувачами гастрономічного туризму в Закарпатті, адже місцеве населення не може створити такий попит на крафтові локальні товари, як це робили туристи. Тому наразі експерти відмічають кризу не лише суто туризму, але і багатьох супутніх галузей. Як виявилося, рахувати доходи від туризму лише по надходженнях у бюджет туристичного і готельного зборів не є абсолютно вірним, адже дана ситуація виявила, що значна частка прибутку від туристів надходить і в інші сфери господарювання.
Попри складну економічну ситуацію, що склалася, незначна частина туристичного бізнесу працювала: переорієнтовувалися на онлайн-роботу, локальні виробники місцевої продукції відкривали інтернет-магазини, деякі проводили ремонти та модернізацію, розробляли нові стратегії роботи. Також фахівці виявили зростання туристичної активності серед місцевого населення, яке почало цікавитися туристичними атракціями у своїй області, особливо популярними стали екскурсії до фермерських і тваринних господарств, сироварень, природних заповдників. Під час карантинних обмежень відбулося зростання популярності онлайн-екскурсій та віртуальних турів, місцеві туризмознавці популяризували Закарпаття у соціальних мережах, чим збільшили мотивацію місцевого населення пізнавати та вивчати свій край.
На сьогоднішній день внутрішній туризм на підйомі, це визнають і експерти, і туристичні оператори. Втім, фахівці визнають, що ця ситуація триватиме лише до кінця обмежень на закордонні мандрівки, оскільки український туризм здебільшого не витримує конкуренції з найпопулярнішими закордонними напрямками для подорожей. Небагато українських готелів можуть забезпечити такий рівень, як в популярних туристичних країнах, за помірні кошти. Водночас вітчизняні туристи відмічають, що ціни в українській туристичній галузі не відповідають їх очікуванням.
Проблемним питанням є визначення кількості туристів, оскільки чіткої статистики від українських готелів немає, а частина місць розміщення працюють неофіційно та не платять туристичного збору, за яким можна порахувати кількість туристів та кількість туроднів. Також слід відмітити, що сучасні туристи найчастіше організовують свою подорож самостійно, не звертаючись ні до турфірм, ні до офіційних готелів, тож точно підрахувати їх кількість досить складно і навряд чи можливо. Наразі, тенденція, яка набирає обертів – це самоорганізований внутрішній туризм. І насправді це тривожний сигнал для тих, хто працює у туристичних фірмах чи організовує туристичні поїздки.
У зв’язку із епідеміологічною ситуацією туристи переважно користуються власним автотранспортом. І це у свою чергу робить надважливим елементом туристичної сфери транспортно-дорожню інфраструктуру. На даний момент ремонтують переважно великі траси, всеукраїнські та обласні. А цікаві туристам об’єкти часто знаходяться у сільській місцевості, і доїхати до них буває дуже складно, тому перш за все потрібно вдосконалювати інфраструктуру локальних доріг.
Наразі 2020 рік завдав значних збитків туристичній індустрії. Можливо, це дасть поштовх розвитку туристичної інфраструктури. Тому, як під час будь-якої кризи, тут є не тільки ризики, але і відкриваються можливості для розвитку.
