Зокрема у 2017-2022 роках досліджено:

1. 1. «Стратегія формування самодостатніх територіальних громад гірських територій» (2017-2019 рр.). Науковий керівник: д.е.н., с.н.с., доц. Пітюлич М.М. Фундаментальна НДР, виконана в рамках цільової наукової програми Відділення економіки НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року».

Основні результати:

1) розроблено концепцію системної соціально-економічної трансформації гірських територій як складної, соціалізованої, багатофункціональної підсистеми регіону;

2) запропоновано інструментарій регулювання ринку праці і зайнятості населення гірських територій, який базується на основі диверсифікації видів і форм трудової діяльності;

3) запропоновані концептуальні основи активізації державної політики підтримки і стимулювання розвитку гірських територіальних громад в умовах децентралізації державного управління та посилення транскордонних зв’язків.

4) розроблено підхід до оптимізації процесу формування типологізації гірських громад, що  здійснює їх поділ за ознаками рівня дотаційності та рівня податкової спроможності;

5) за матеріалами дослідження розроблено пропозиції до проекту «Стратегії розвитку гірських територій Закарпатської області на 2019-2023 роки» (вих. №51 від 12.12.2018 р.), науково-аналітична записка «Концепція стійкого розвитку сільських територій Закарпатської області на 2020-2027 рр.», (вих. №38/1 від 03.07.2019 р.).

Практичне значення роботи полягає у використанні напрацьованого матеріалу та запропонованих наукових рекомендацій у роботі місцевих та регіональних органів влади для розробки низки регіональних та національних програм.

2. «Соціальний капітал гірських територій: формування і використання» (2019-2021 р.). Науковий керівник: д.е.н., доцент Пітюлич М.М. Фундаментальна НДР, виконана в рамках цільової наукової програми ВЕ НАН України «Траєкторія сталого розвитку України до 2030 року».

Основні результати:

• Проведена комплексна оцінка та аналіз соціального капіталу гірських територій Закарпатської області через призму його складових компонентів, носіїв та споживачів, зокрема наявних та потенційних мереж-носіїв соціального капіталу гірських територій Закарпатської області.
• Підтверджено, що однією з безпосередніх причин, які заважають нарощувати потужність соціального капіталу Закарпатської області у площині політичного та громадського мейнстріму – все ще висока байдужість частини громадян, а також масовий виїзд найбільш активної частини населення, зокрема молоді, на заробітки;

3) Висунуто та обґрунтовано гіпотезу, що в населення, яке проживає в гірських поселеннях, існують певні бар’єри для довіри, які можуть негативно вплинути на процес формування соціального капіталу.

4) Підтверджено важливості соціального капіталу у боротьбі із соціальним відчуженням в гірських населених пунктах Закарпаття.

5) Підготовлено аналітичну записку з пропозиціями наукового та практичного змісту.

Практичне значення полягає у формуванні структурованого масиву нової наукової інформації, яка сприятиме кращому розумінню можливих варіантів розвитку соціального капіталу у регіоні гірського Закарпаття та формуванню дієвих механізмів розширення  участі населення у соціальних та соціально-економічних процесах.

3. «Сталий розвиток поліетнічного регіону» (2018 р.).

Науковий керівник: к.е.н., Машіко К.С. Виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Економічна ефективність vs соціальна справедливість: пріоритети розвитку України на етапі подолання кризи».

Основні результати:

• Теоретично обгрунтувано підходи щодо сталого розвитку у поліетнічному регіоні, як системи взаємопов‘язаних довгострокових заходів органів влади різного рівня,  суб‘єктів підприємництва, громадян, професійних спілок, національно-культурних товариств та неурядових організацій, спрямованих на підвищення рівня життя населення, максимальне задоволення соціальних,  духовних, культурних, релігійних та освітніх потреб різних етнічних груп, формування сприятливого середовища для реалізації підприємницького потенціалу місцевих громад та залучення інвестицій з поза меж регіону (з урахуванням гранично допустимих показників) за умови збереження або покращення якості природних ресурсів.
• Виявлено резерви зростання фінансого забезпечення соціально-економічного розвитку поліетнічного регіону за рахунок зовнішніх джерел фінансування.
• Визначено основні тенденції структурної трансформації економіки поліетнічного регіону та проведено оцінку основних тенденцій зайнятості етнічних меншин регіону.
• Визначено основні елементи формування системи соціальної інфраструктури поліетнічного регіону, чинники впливу на її якість, досліджено рівень задоволення населення соціальними послугами; ідентиіфковано ключові освітні потреби дорослих етнічних меншин та рівень доступності освітніх послуг для етноменшин.
• Інструментарій подальшої активізації залучення етноменшин до програм сталого розвитку поліетнічного регіону в умовах посилення соціально-економічних диспропорцій.

Практичне значення:

Запропонований інструментарій активізації залучення етноменшин до сталого розвитку поліетнічного регіону на основі опрацювання теоретичних досліджень, вивчення зарубіжного досвіду, чинної нормативно-правової бази та результатів опитування може бути використано при формуванні регіональних програм розвитку.

 

4. «Якість життя населення регіону в етнодемографічному вимірі» (2019 р.).

Науковий керівник: к.е.н., Машіко К.С. Виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Становлення нової якості життя».

Основні результати:

• методичне забезпечення оцінювання якості життя, використання якого дозволяє діагностувати сучасний стан та міжетнічні відмінності у якості життя;
• масив даних щодо об’єктивного стану умов життя та суб’єктивного їх сприйняття на території Закарпатської області у етнічному зрізі.

За матеріалами дослідження підготовлено науково-аналітичні записки: «Грошові перекази трудових мігрантів у прикордонному Закарпатському регіоні як чинник формування рівня життя»; «Якість життя населення регіону в етнодемографічному вимірі».

Практичне значення: отримані результати є основою для подальших розробок щодо виявлення факторів впливу на складові якості життя і обґрунтування заходів державної соціальної та економічної політики для підвищення благополуччя населення.

5. «Вплив етнічної диверсифікованості на якість життя населення» (2020 р.). Науковий керівник: к.е.н., Машіко К.С.. Виконана в рамках цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України «Становлення нової якості життя».

Основні результати:

1) обґрунтувано методичні засади оцінки рівня етнічної диференціації населення;

2) здійснено підбір даних, що можуть слугувати основою для вивчення впливу етнічного різноманіття та соціально-економічні процеси в громадах;

3) проведено експертні інтерв’ю з керівниками національно-культурних товариств області;

4) проаналізовано причинно-наслідкові зв’язки між добробутом і якістю життя з одного боку та соціальним, демографічними, етнічними факторами – з іншого;

5) виявлено специфічні проблеми етнічної інтеграції та ідентифікації населення Закарпатської області.

Головним результатом виконаного дослідження є виявлення окремих поведінкових та світоглядних патернів, що можуть обумовлювати бідність, депривацію і маргіналізацію населення регіонів з проживанням різних етнічних груп..

Практичне значення  полягає у  відділенню проблем, що пов’язані з етнічною приналежністю від проблем, що є спільними для регіону загалом.

6. «Підвищення результативності функціонування трикутника знань в регіоні» (2017-2019 рр.). Науковий керівник: д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Мікловда В.П. Виконана науковцями відділу соціально-економічного розвитку регіону за відомчим замовленням НАН України.

Основні результати:

1) модель функціонування трикутника знань Закарпатської області на основі поєднання статистичної інформації щодо науково-дослідної, інноваційної діяльності із результатами інтерв’ю представників опорних точок трикутника;

2) механізм активізації співпраці у межах регіонального трикутника знань, що дозволяє за умов обмеженості ресурсів та наявних зовнішніх і внутрішніх перешкод сприяти досягненню синергетичного на рівні області.

За матеріалами дослідження підготовлено науково-аналітичні записки: «Оцінка участі ключових суб’єктів трикутника знань Закарпатської області та перешкод їх взаємодії»; «Функціонування регіонального трикутника знань та стратегічні напрями активізації співпраці між його елементами у Закарпатській області».

Результати наукової теми були запропоновані до використання Департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА, Виконавчому комітету Ужгородської міської ради, Агентству регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття».

Практичне значення полягає у розробці рекомендацій для органів місцевого самоврядування громад та визначенні основних напрямів активізації міжсекторного партнерства та міжмуніципальної співпраці.

7. «Партнерські підходи до розвитку громад поліетнічного прикордонного регіону» (2019-2021 рр.). Науковий керівник д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Мікловда В.П. Виконана науковцями відділу соціально-економічного розвитку регіону за відомчим замовленням НАН України.

Основні результати:

Головним результатом виконаного дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних підходів щодо сутності партнерської спроможності громад, яку визначено як їх здатність до активної взаємодії з різними суб’єктами-партнерами з інших секторів на договірних засадах у різних сферах суспільно-економічного життя. Також:

• Виявлено наявність кореляції між рівнем урбанізації територіальної громади та рівнем офіційно задокументованої взаємодії бізнесу і місцевої влади.
• Визначено рівень надання та потреби ресурсів бізнесу у міжсекторній співпраці
• Визначено, що найбільш розповсюдженою формою співпраці органів місцевого самоврядування є передача трансфертів бюджетам інших територіальних громад для співфінансування установ, що надають послуги жителям декількох громад.
• Встановлено, що міжгалузева співпраця має більший потенціал для свого розвитку у менших громадах, ніж на регіональному чи національному рівні, хоча й там вона займає незамінне місце.
• Результатом дослідження є визначення причин низьких темпів розвитку міжсекторного партнерства в Закарпатській області й розроблення практичних рекомендацій, які дозволять покращити управління та процес міжсекторної співпраці на користь усіх залучених партнерів та громади в цілому.
• Доведено, що фінансова взаємодія є невід’ємною складовою партнерських відносин, бо без фінансових ресурсів важно і практично не можливо реалізувати проекти селища, села, міста, регіону та окремої взятої території чи проблем, які є на цій території.
• Обґрунтовано, що партнерська взаємодія підвищує потенціал громад, запускає синергетичний ефект, сприяє збільшенню можливостей різних громадських груп і громад у цілому визначати, оцінювати, аналізувати та впливати на стан будь-якої проблеми, що має важливе соціально-економічне значення для громади.

Практичне значення полягає у виробленні стратегічних підходів забезпечення сталого розвитку малих сільських поселень Закарпатської області в умовах структурної перебудови економіки.

8. «Оцінка еколого-економічного потенціалу Закарпатської області та шляхи його ефективного використання» (2016-2017 рр.). Науковий керівник д.е.н., проф. Пітюлич М.І. Виконана науковцями відділу перспективного розвитку сільських територій за відомчим замовленням НАН України.

Основні результати:

• проведено оцінку еколого-економічного потенціалу Закарпатської області та визначено шляхи його ефективного використання.
• сформовано організаційно-економічну структуру управління, виділено ключові підсистеми й елементи, визначено завдання з перетворень існуючих підсистем і елементів, та розробки нових методів і механізмів управління лісовим господарством.
• зпропоновано систему оцінки критеріїв екологізації лісового господарства за ієрархічним рівнем екосистем, починаючи від водозбірного басейну або ландшафту і закінчуючи певним лісовим насадженням.
• доведено, що одним із стратегічних напрямків розвитку Закарпатської області є пріоритетне освоєння її туристично-рекреаційного потенціалу.
• дослідження також чітко зафіксувало, що у суспільстві існує запит до владних інститутів держави на більш суворе правове покарання  за порушення екологічних норм та вимог.

6) запропоновано систему оцінки критеріїв екологізації лісового господарства за ієрархічним рівнем екосистем.

Практичне значення полягає у запропонованому методичному підході до оцінки ефективності екологізації лісогосподарської діяльності через структуризацію даного процесу, що включає еколого-економічний аналіз управління регіону, екологічний стан території, а також її оцінку структури і величини.

9. 9. «Діагностика виробничо-ресурсного та соціального потенціалу розвитку малих сіл Закарпатської області в умовах децентралізації управління». Науковий керівник: д.е.н., проф. Пітюлич М.І. Виконана науковцями відділу перспективного розвитку сільських територій за відомчим замовленням НАН України.

Основні результати:

• здійснено типологізацію малих сіл регіону за ключовими параметрами їх розвитку з метою виявлення проблемних сільських поселень, що потребують державної підтримки;
• визначено основні тенденції демографічного розвитку населення малих сіл, виявлено ареали депопуляції сільського населення, досліджено статево-вікову структуру та якісний склад населення;
• проаналізовано сучасний стан соціально-економічного розвитку малих сільських поселень, і на цій основі запропоновано сценарії стратегії їх розвитку;
• здійснено аналіз економічної ефективності нових форм господарювання на селі;
• проаналізовано ефективність функціонування локальних сільських ринків праці, їх вплив на ефективність використання праці економічно активного населення, обґрунтовано пропозиції спрямовані на підвищення рівня зайнятості сільського населення;
• проаналізовано ефективність функціонування нових організаційно-правових форм господарювання на селі з метою підвищення їх впливу на зайнятість сільського населення;

7) досліджено стан об’єктів соціальної інфраструктури малих сільських населених пунктів

8) досліджено рекреаційно-туристичний потенціал та здійснено інвентаризацію туристичних ресурсів та ефективність їх використання.

Практичне значення полягає у виробленні стратегічних підходів забезпечення сталого розвитку малих сільських поселень Закарпатської області в умовах структурної перебудови економіки.

10. «Потенціал розвитку туристично-рекреаційного комплексу сільських територій Закарпаття» (2020-2021 рр.). Науковий керівник: д.е.н., с.н.с., проф. Пітюлич М.І. Виконана науковцями відділу перспективного розвитку сільських територій за відомчим замовленням НАН України.

Основні результати:

1) проведено  комплексну оцінку складових туристично-рекреаційного потенціалу сільських поселень Закарпатської області (природно-ресурсного, соціального, інфраструктурного, інформаційного, етнокультурного);

2) проаналізовано стан формування ефективного підприємницького середовища в туристично-рекреаційній сфері;

3) досліджено формування організаційно-економічного механізму державної підтримки перспективних видів туристично-рекреаційних послуг (сільський зелений, агро, екотуризм тощо);

4) проведено моніторинг транспортної інфраструктури, зроблено аналіз основних туристичних потоків, ефективності рекламно-інформаційного забезпечення у сфері туризму та рекреації;

5) проаналізовано вплив підприємницької діяльності в сфері туризму і рекреації на зайнятість, доходи, рівень життя сільського населення;

6) проведено моніторинг сільських садиб як однієї із найчисельніших організаційних форм підприємництва у сфері сільського «зеленого» туризму;

7) обгрунтувано пропозиції, спрямовані на інвестиційне забезпечення розвитку туристично-рекреаційної сфери в регіоні.

Головним результатом виконаного дослідження є обґрунтування концептуальних засад та розробка прикладних рекомендацій, пов’язаних з ефективним використанням потенціалу розвитку туристично-рекреаційної сфери в сільській місцевості Закарпатської області.

Практичне значення полягає у можливості застосувати результати дослідження у практичній роботі органів місцевої та регіональної влади, підприємницьких структур, задіяних у сфері туризму та рекреації.

11. «Партнерські та фінансові інструменти забезпечення стійкості територіальних громад» (2021-2022 р.). Науковий керівник: д.е.н., с.н.с., Стойка В.С. Виконана науковою групою молодих вчених за грантовою програмою НАН України дослідницьким лабораторіям/групам молодих вчених НАН України.

Основні результати:

• розроблено та апробовано методичне забезпечення оцінювання фінансової стійкості місцевих бюджетів;
• обґрунтовано диверсифіковані моделі активізації партнерських та фінансових інструментів забезпечення стійкості територіальних громад;
• здійснення ранжування фінансової стійкості бюджетів територіальних громад Закарпатської області.

Економічна значимість отриманих результатів полягає у:

• виробленні нових та синтезі існуючих підходів до аналізу і моделювання фінансових і партнерських компонентів стійкості громад;
• розробці інструментарію активізації міжсекторного партнерства;
• розробці рекомендацій з підвищення рівня фінансової стійкості бюджетів на основі її оцінювання за адаптованими до українських реалій провідними світовими методиками;
• можливості використання результатів дослідження у практичній роботі
• центральних, регіональних та місцевих органів влади.

Практичне значення полягає у сформуванні комплексу показників для оцінки фінансової стійкості з урахуванням виділених недоліків, та адаптації механізму оцінки фінансової стійкості бюджетів територіальних громад на основі таксономічного методу зі зважувальними коефіцієнтами.

Розробці методичних підходів до оцінювання партнерської спроможності територіальних громад, що дає змогу в подальшому застосовувати селективний підхід до підтримки їх стійкості та соціально-економічного розвитку в сучасних умовах господарювання.

12. Участь у розробці «Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період до 2027 року» (замовлення Закарпатської ОДА) (2019 р.);
13. НДР «Молодь у культурі, культура для молоді: потенціал закарпатських сіл» за Грантом Українського культурного фонду (2021 р.).

У 2022 році розпочато дослідження НДР:

14. 14. «Організаційно-економічні засади зміцнення потенціалу територіальних громад». Науковий керівник д.е.н., проф., чл.-кор. НАН України Мікловда В.П.. Виконується у 2022-2024 роках відділом соціально-економічного розвитку регіону за відомчим замовленням НАН України;
15. Соціально-економічний розвиток малих міських поселень в умовах адміністративно-територіальної реформи та децентралізації на прикладі Закарпатської області . Науковий керівник д.е.н., с.н.с., проф. Пітюлич М.І.. Виконується у 2022-2023 роках відділом перспективного розвитку сільських територій за відомчим замовленням НАН України.